Як відомо, з початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України, в нашій державі оголосили загальну мобілізацію. В результат і до Збройних сил України та інших воєнізованих частин було залучено різні категорії чоловіків. Далеко не всі з них були готові до реалій війни. Саме тому збільшилась кількість дезертирства та самовільного залишення військової частини або місця служби (СЗЧ). Відповідно до змін, які були внесені до діючого законодавства, за СЗЧ передбачена кримінальна відповідальність.

Пропонуємо більш детально розглянути такі питання, як: відповідність за СЗЧ, які дії не підпадають під СЗЧ, чим може допомогти адвокат за статтею 407 КК України.

СЗЧ: особливості злочину та відповідальність

Стаття 407 ККУ являється найбільш поширеною серед військових злочинів.

В основі цього злочину – самовільне залишення військової часини або місця служби. Також виникають ситуації, коли військовий своєчасно не повернувся з відпустки, відрядження, лікування та ін. без поважних на це причин.

Це означає, що навіть за відсутності 1 день без підстав, військовослужбовця можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Відповідно до внесених в кримінальне законодавство змін, відповідність за СЗЧ настає у випадках, якщо тривалість його відсутності складає більше 3-х діб. Однак, якщо мова йде про бойову обстановку, незалежно від кількості днів відсутності, передбачена кримінальна відповідальність.

За СЗЧ передбачене покарання: позбавлення волі строком від 5-ти до 10-ти років. В зв’язку з внесеним змінами в чинне законодавство, достатньо складно довести власну невинуватість за статтею 407 ККУ.

Розглянемо більш детально термін покарання за кожен  з конкретних правопорушень за статтею 407 КК України:

1. СЗЧ тривалістю більше ніж 3 доби (але до місяця) – тримання в дисциплінарному батальйоні (до 2-х років), позбавлення волі (до 3-х років).
2. СЗЧ до 10-ти днів або дії, вчинені повторно протягом року – штраф (до 4000 НМДГ), службові обмеження (до 2-х років), позбавлення волі (до 3-х років).
3. СЗЧ понад один місяць – позбавлення волі (до 5-ти років).
4. СЗЧ, вчинене в умовах особливого періоду – позбавлення волі (до 7-ми років).
5. СЗЧ, вчинене в бойовій обстановці або в умовах воєнного стану – позбавлення волі (до 10-ти років).

Доказами вини військовослужбовця будуть покази свідків, рапорти, документи, які були видані командирами, аудіо, відео, електронне листування та ін. Саме від фактичних обставин та особливостей правопорушення буде залежати кінцева відповідальність.

Однак, як показує практика, існує багато позитивних рішень. Головна умова – своєчасне звернення до професійних адвокатів. Наша професійна команда зможе якісно захистити Ваші права!

Які дії не можуть розцінюватись як СЗЧ?

Військовослужбовця не можуть притягнути до відповідальності за статтею 407 ККУ, у наступних випадках:

1. Наявність офіційного письмового дозволу або відповідного наказу командира.
2. Перебування в офіційному відрядженні, на лікуванні, у відпустці.

Це означає, що будь-яка причина відсутності військовослужбовця має бути належним чином підтверджена.

Наші професійні адвокати за статтею 407 ККУ здійснюють всі необхідні дії для Вашого виправдання чи суттєвого пом’якшення вироку. Передусім, ми розпочнемо з доказової бази. Саме доказова база надалі буде свідчити на Вашу користь. Це унеможливить притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Варто зазначити, що справи за статтею 407 ККУ достатньо часто порушуються протиправно або помилково. Ми зробимо все можливе, щоб кримінальне провадження закінчилось на Вашу користь.

Наші адвокати мають необхідний досвід для захисту інтересів військовослужбовців.

Чекаємо на консультації!