Конституція України гарантує різні типи власності: комунальну, державну та приватну. Однак, реалії свідчать про інше. Дуже часто в ЗМІ з’являється інформація щодо привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Подібні протиправні дії підпадають під санкції статті 191 Кримінального кодексу України.

Склад злочину за статтею 191 ККУ

В основі злочинних дій за статтею 191 ККУ – право власності. Саме воно являється об’єктом протиправної діяльності особи, яку обвинувачують  за вказаною статтею.

Протиправні дії обвинуваченого можуть полягати в наступних діях:

1. Розтрата майна, ввіреного особі.
2. Привласнення чужого майна.
3. Заволодіння чужою приватною власністю, його привласнення чи розтрата на основі зловживання службовим становищем.

Перейдемо до характеристики кожного з цих понять. Розпочнемо з привласнення. Це вилучення особою на безоплатній основі чужого майна. Також це може бути утримання/неповернення майна для отримання власної користі або корисні для третіх осіб.

Важливо: до вчинення протиправної діяльності таке майно перебуває у правомірному володінні. Головна ціль, яку переслідує особа – покращення власного матеріального становища на основі викраденого.

Наступне поняття – розтрата. В її основі – незаконний та безоплатний порядок витрачення чужого майна, яке було йому ввірене безпосередньо. Розтрата також направлена на покращення матеріального становища.

Саме тому достатньо часто присутня юридична колізія у визначенні кваліфікації злочинних дій: в якості розтрати чи привласнення.

Третя форма вчинення протиправної діяльності – заволодіння чужою власністю на основі зловживання службовим становищем. Суб’єкт вчинення цього діяння – виключно службова особа.  І далеко не в усіх випадках така особа – матеріально відповідальна. Однак, її посадові обов’язки та повноваження мають стосуватися можливості приймати рішення, які пов’язані з використанням майна.

Саме тому ми рекомендуємо особам, які несуть повну чи часткову матеріальну відповідальність, з особливою увагою відноситись до питання збереження чужого майна.

Службові особи мають чітко усвідомлювати власні повноваження. Наприклад, перед тим, як Ви станете учасником тендерних закупівель, необхідно зважити всі ризики. В більшості випадків тендери – предмет прискіпливої перевірки не тільки від громадськості та органів контролю, а й від представників правоохоронних органів.

Якщо превентивні заходи не допомогли і Вас обвинувачують за статтею 191 ККУ, єдиним правильним рішенням стане звернення до наших професійних адвокатів.

Стаття про привласнення: відповідальність

Відповідно до чинного українського законодавства, за розтрату або заволодіння чужим майном передбачено наступне покарання:

• Штрафні санкції.
• Виправні роботи (строк – до 2-х років).
• Обмеження/позбавлення волі (максимальний строк – до 4-х років).

Якщо протиправна діяльність була скоєна службовою особою, передбачена більш сувора відповідальність:

1. Обмеження/позбавлення волі – до 5-ти років.
2. Обов’язкове позбавлення спеціального права (строк – до 3-х років).

Також існують додаткові кваліфікуючі ознаки, які збільшують міру відповідальності: вчинення повторно, групою осіб:

• Обмеження/позбавлення волі (максимальний термін – до 8-ми років).
• Позбавлення спеціального права (загальний термін – до 3-х років).

У випадку вчинення злочинних дій в особливо великих розмірах обвинуваченому загрожує до 12-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Якщо Вам винесені обвинувачення за статтею 191 ККУ, головне – оперативно звернутись за допомогою до наших юристів з кримінального права.

Ми обов’язково проведемо об’єктивний, всебічний аналіз ситуації на основі ознайомлення з матеріалами справи. цього нам буде достатньо для розробки ефективної стратегії захисту.

Чекаємо на консультації!